Тривала криза сприяє розвитку зеленого туризму в Україні. Все більше громадян, обмежуючи свої витрати, орієнтуються на економ-пропозиції вітчизняних фермерів і селян.
Для багатьох українців - власників власних заміських маєтків прийом гостей став істотною підмогою, що дозволяє вижити в кризові часи, повідомляє бізнс-видання Статус.
Класичний приклад - історія створення бізнесу родини Мітковських. До початку економічних негараздів подружжя мало досить стабільну матеріальну базу. Глава сім'ї Андрій займався логістичним бізнесом, його дружина Тамара була зайнята у сфері роздрібної торгівлі. З осені 2008-го настало серйозне скорочення доходів, що змусило подружжя зайнятися пошуком нових можливостей заробітку. Однак із цим в Могилів-Подільському районі Вінницької області було проблематично. На накопичення минулих років родина протрималася до весни 2009 р. Саме тоді главу сім'ї попросили звозити столичних знайомих на екскурсію в розташований неподалік Лядавский скельний монастир. Після поїздки у подружжя народилася бізнес-ідея - виділити в їхньому будинку для прийому гостей дві невеликі кімнати на 4-5 місць.
Зробивши косметичний ремонт у будинку і склавши приблизну програму розваг потенційних клієнтів, подружжя дало кілька рекламних оголошень. Крім того, попросили своїх знайомих - жителів міст-мільйонників - розповісти про їхній пропозиції як можна більш широкому колу людей. Влітку бізнес пішов - багато українців, були обмежені в коштах, не поїхали на моря, а вирішили долучитися до сільського туризму. За три місяці подружжя отримало трохи більше $ 2,5 тис. чистого доходу - за розміщення гостей, пригощання їх свіжими продуктами і поїздки по місцевих визначних пам'ятках.
Зелений туризм і тіньовий сектор
Через складні вимог законодавства, яке не «бачить» різниці між готельним бізнесом і сільським туризмом, українські власники агросадиб воліють працювати в тіні.
Незважаючи на те, що зелений туризм вже давно визнаний перспективною галуззю, держава поки не потурбувалося підтримкою діючих та потенційних сільських туроператорів, хоча розмови про це в Україні ідуть уже більше десяти років. На відміну від білоруських колег, вітчизняні чиновники так і не змогли розробити нормативну базу для ведення цього виду бізнесу. Підприємці, які ризикнули зайнятися агротуризмом, повинні вникати в правила обов'язкової сертифікації, накази Держстандарту України, постанови Кабміну щодо надання послуг з тимчасового розміщення (проживання). Тому абсолютна більшість фермерів і селян, зайнятих у бізнесі, воліють робити це в тіні. Відповідно, дані української статистики щодо обсягів ринку і кількості операторів довіри не викликають. Державна служба туризму і курортів називає цифру в більш ніж 1,5 тис. офіційно діючих агросадиб і допускає, що потенційно у бізнесі може бути зайнято близько одного мільйона чоловік.
Весь вітчизняний Агротуристичний ринок фахівці розбивають на чотири географічні зони: захід, центр, схід і південь. Західний регіон вважається найбільш розвиненим в цьому відношенні. За підрахунками Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, приблизно 60-70% відпочиваючих прагнуть потрапити саме сюди. Причина такого вибору зрозуміла - близькість Карпат, велика кількість визначних пам'яток, яскраво виражений колорит. Величезний плюс тутешнього сільського туризму - постійний потік бажаючих відпочити як влітку, так і взимку. У спекотну пору люди приїжджають побродити по горах і поїсти овечої бринзи, а у сніжний період - покататися на гірських лижах і випити місцевих наливок.
Українські Карпати
Для розміщення в Карпатах місцеві селяни і землевласники пропонують в оренду і розкішні зруби, начинені європейською технікою, і досить скромні кімнатки в місцевих будиночках. У середньому доба проживання з харчуванням тут коштує 50-100 грн на одну людину. Окремою графою проходить проведення новорічних і різдвяних свят - тоді ціна тільки за проживання піднімається до 200-300 грн, а то й вище.
Сергій Марусяк, житель карпатського села Сергія (Чернівецька обл.), приймає гостей в своєму будинку ось уже понад сім років. Основне заняття Сергія пов'язано з механікою в сільському господарстві, але і агротуризм приносить непоганий дохід. У будинку пана Марусяка чотири спальні, дві з яких він надає туристам (40 грн за одне місце без харчування влітку, 60 грн - взимку). Гості приїжджають до господаря взимку кататися на лижах, а влітку - по гриби, благо ліс поруч. Приїжджають, в середньому, на 7-10 днів, однак бувають заїзди і на 2-3 дні. Як правило, Сергій не втручається у відпочинок гостей - годує, напуває і показує самі грибні місця. Виняток становлять приїзди туристів на день-два на свята - Різдво, Новий рік і "Вихід на полонину" в травні місяці. Тоді доводиться організовувати особливу розважальну програму.
Група "Центр"
Центральний і східний регіони поки відстають у плані розвитку сільського туризму. Офіційно є агросадиби в Київській, Чернігівській, Черкаській та Полтавській областях. На територіях Луганської та Харківської областей їх одиниці. За великим рахунком, місця для проживання сільських туристів тут двох діаметрально протилежних типів - або розкішний сільський готель з етнографічним музеєм і галявинкою для гольфу, або простенькі сільські хатки. Ціни коливаються від 30 до 70 грн на добу, харчування - від 40 до 80 грн. Характерна особливість - більшість тутешніх жителів пропонують туристам для проживання сучасні по дизайну приміщення, ігноруючи національний колорит.
П'ять років тому подружжя Олексія та Марини Пугачів почали надавати послуги з агротуризму в рідній Полтавської області. Купивши недалеко від річки ділянку землі з будівлею колишньої сільської школи, вони відкрили садибу на 10 кімнат під назвою "У Марини". "Фактично агротуризм мало чим відрізняється від готельного бізнесу. Основні турботи - прибирання, прання і приготування їжі. З усім цим ми справляємося з чоловіком удвох. Більша частина наших клієнтів - друзі або родичі знайомих з великих міст та обласних центрів. Нове поповнення втомлених від міської життя приносить "сарафанне радіо", - розповідає господиня. Для залучення клієнтів подружжя Пугачів влаштували в будинку невелику етнографічну виставку, час від часу місцевий умілець проводить тут майстер-класи з плетіння кошиків. До того ж самі господарі, колишні шкільні вчителі, готові проводити з дітьми своїх гостей заняття, зокрема, міні-курс підготовки до школи.
За словами пані Пугач, рентабельність агротуризму залежить від багатьох факторів і в середньому складає 20-30%. Основна складність - підходяще приміщення. Можна за $ 2-3 тис. придбати в покинутому селі ділянку з хатиною, а можна витратити і сотні тисяч умовних одиниць на будівництво сільського міні-готелю.
Чорне та Азовське море
Особлива ситуація з агротуризмом в південному регіоні. Тут діє "пляжне" правило - чим ближче до моря, тим дорожче. Відповідно, дуже високі розцінки на проживання і харчування в Криму та на чорноморському узбережжі. У селах Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей ціни близькі до показників центрального регіону. Херсонський фермер Володимир Мельник про агротуризм задумався навесні 2009 р., коли намагався знайти нові джерела доходу для свого господарства. Ферма пана Мельника знаходиться відносно недалеко від моря, але пляж межує з промисловим підприємством. Тому "класичний" пляжний відпочинок фермер своїм гостям запропонувати не зміг. Своєю "фішкою" Володимир вирішив зробити розмірений відпочинок з домашньою кухнею, вечірні застілля і риболовлю в штучному ставку. Дітям було запропоновано особливу розвага - годування курей і гусей. Вартість проживання одного клієнта - 120 грн на добу, що дозволило панові Мельнику кілька поправити своє фінансове становище.
Перспективи розвитку сільського зеленого туризму
У цілому, за оцінками експертів різних організацій, що займаються питаннями туризму, українським фермерам є чим привабити гостей як з близького, так і з далекого зарубіжжя. Легше всього ситуація у західноукраїнських підприємців - краси природи і близькість до кордону дозволяють їм пропонувати клієнтам вигідні умови і захоплюючі програми без особливих складнощів. Фактично необхідно лише зробити ремонт, забезпечити прийнятні зручності, обставити приміщення і провести рекламну кампанію. Складніше аграріям з центральних і східних регіонів України - щоб заманити відвідувачів, необхідно витратитися на розробку цікавих програм відпочинку та забезпечити цікаве дозвілля - побудувати ставок для риболовлі, майданчики для спортивних ігор, запрошувати народних майстрів для навчання традиційним ремеслам і т.д.