Науковий туризм - поняття відносно нове, хоча і має тривалу історію. Науковий туризм бере свій початок ще за часів античності. Тоді в мореплаваннях, що здійснювалися з військовими або торговими цілями, брали участь вчені, які здійснювали наукові екскурсії під час берегових стоянок. Новизна полягає в тому, що саме сьогодні, на наших очах, науковий туризм перестає бути екзотикою і стає предметом нормального ринкового обігу.
Як поняття, науковий туризм включає в себе і екологічний, і етнокультурний, і підводний і багато інших видів туризму, але головна ознака - активна участь туриста в процесі туру, а не просто отримання цікавої інформації та споглядання об'єктів, що характерно для пізнавального туризму.
Науковий туризм включає в себе пізнавальну систему наукових досліджень в регіонах держави та в цілому по всій країні. Пізнавальна частина дозволяє туристам обмінюватися знаннями з різними напрямками наукових досліджень, розвиваючи при цьому новий склад мислення в тій чи іншій галузі народного господарства. При туристських зустрічах і обмінах зароджуються нові наукові ідеї, і вчені отримують сильний імпульс творчого піднесення для душевного стану.
До наукового спілкування повинно бути щільно прив'язане екскурсійно-лікувальне обслуговування та курортно-лікувальні заходи, що сприяють оздоровленню та розважальному відпочинку. Як правило, туристичними об'єктами в наукових турах виступають природоохоронні території:
заповідники;
заказники;
національні парки;
пам'ятники природи.
Науковий туризм може підрозділятися на наступні види
Ознайомчий туризм.
При цьому туристам демонструються природні і антропогенні об'єкти і зразки, даються кваліфіковані пояснення про них і проблеми, що з ними пов'язані, за їх місцем в країні та в світі.
Допоміжна участь.
У цьому випадку туристи беруть участь у наукових та супутніх роботах в якості допоміжного персоналу, наприклад, беруть участь у реставраційних роботах, роботах у заповідниках по збереженню рідкісних тварин, ведуть польові наукові дослідженнях. здійснюють самостійні дослідження туристів у співпраці з науковим персоналом.
До наукового туризму відносяться і зарубіжні науково-дослідні експедиції, а також польові практики студентів, що навчаються на факультетах природничих університетів та інститутів.
Науковий туризм звичайно становить відносно невелику частку в загальному екотуристичному потоці, проте роль його може бути досить вагомою. Зокрема, він може суттєво поповнити інформацію про маловивчені райони і об'єкти. Отримана інформація може бути корисна не тільки для розвитку науки, а й для подальшого розвитку в регіоні екотуризму на стійкій основі.
Цей вид туризму може сприяти розширенню наукових і освітніх зв'язків між різними країнами, покласти початок важливим міжнародним проектам. Деякі закордонні території,що охорорняються для проведення польових досліджень, які не вимагають високої кваліфікації, все частіше використовують допомогу «простих» туристів - волонтерів. Багато екотуристів охоче займаються картуванням і охороною окремих природних місць. Величезний вплив на організацію і розвиток наукового туризму здійснює влада, федеральні і місцеві органи, роль яких зводиться до всесвітньої підтримки науково-туристичних інновацій на законодавчому рівні і на рівні режиму найбільшого сприяння (місцева влада). Особливо гостро це питання може стояти на рівні муніципальних утворень, передусім малих міст, положення яких сьогодні найчастіше просто критичне. Адже саме розвиваючись у регіонах, що зберегли традиційні способи введення господарства, науковий туризм (у своїх екологічної та етнографічної галузях) сприяє збереженню і відродженню національних культур. Створюється ринок збуту сувенірної продукції, предметів народних промислів, місцеві жителі залучаються до участі в театралізованих виставах, фестивалях, народних святах і так далі. Тому при складанні федеральних програм наукового туризму необхідні заходи з його підтримки на базі регіональних природних і антропогенних об'єктів.
Приклади наукового туризму.
Широко відомі екотури, пов'язані зі спостереженням за поведінкою птахів в Латинській Америці, підрахунком чисельності популяцій китів у Тихому океані. В Америці це називається «learning travel», що означає навчальний, пізнавальний або науковий туризм. Деякі туристи хочуть не просто бачити, а й знати і допомагати природі. Науковий туризм - добре розвинутий в канадській провінції Квебек, де планується розширити сфери наукового туризму і включити в пізнавальні маршрути активну участь у таких видах діяльності, як спелеологія та археологія, сільське господарство, кримінологія, література та медицина.
Науковий туризм включає в себе пізнавальну систему наукових досліджень в регіонах держави та в цілому по всій країні. Пізнавальна частина дозволяє туристам обмінюватися знаннями з різними напрямками наукових досліджень, розвиваючи при цьому новий склад мислення в тій чи іншій галузі народного господарства. При туристських зустрічах і обмінах зароджуються нові наукові ідеї, і вчені отримують сильний імпульс творчого піднесення для душевного стану.
Цей вид туризму може сприяти розширенню наукових і освітніх зв'язків між різними країнами, покласти початок важливим міжнародним проектам. Деякі закордонні території,що охорорняються для проведення польових досліджень, які не вимагають високої кваліфікації, все частіше використовують допомогу «простих» туристів - волонтерів. Багато екотуристів охоче займаються картуванням і охороною окремих природних місць. Величезний вплив на організацію і розвиток наукового туризму здійснює влада, федеральні і місцеві органи, роль яких зводиться до всесвітньої підтримки науково-туристичних інновацій на законодавчому рівні і на рівні режиму найбільшого сприяння (місцева влада). Особливо гостро це питання може стояти на рівні муніципальних утворень, передусім малих міст, положення яких сьогодні найчастіше просто критичне. Адже саме розвиваючись у регіонах, що зберегли традиційні способи введення господарства, науковий туризм (у своїх екологічної та етнографічної галузях) сприяє збереженню і відродженню національних культур. Створюється ринок збуту сувенірної продукції, предметів народних промислів, місцеві жителі залучаються до участі в театралізованих виставах, фестивалях, народних святах і так далі. Тому при складанні федеральних програм наукового туризму необхідні заходи з його підтримки на базі регіональних природних і антропогенних об'єктів.